Запоріжжя — багатогранне місто з неосяжним туристичним потенціалом, розвиненою економікою, видатною історією та унікальною культурною спадщиною.
На державному обліку в місті перебуває близько 300 пам’яток історії, археології, архітектури та містобудування, монументального мистецтва, науки й техніки.
Головні туристичні дестинації Запоріжжя:
Всі вищеперелічені об’єкти мають вкрай важливе значення для культурного та туристичного потенціалу Запоріжжя. Ці місцеві локації та пам’ятки допомагають розвивати тематичні напрями туристичної галузі, а саме різновиди, як подієвий, індустріальний та природний туризм.
Хортиця
Національний заповідник “Хортиця” - науково-дослідна та рекреаційно-освітня установа, яка здійснює охорону пам’яток історії, культури та природних об’єктів; збирає, вивчає, зберігає та популяризує пам’ятки, пов’язані з історією запорозького козацтва та інших історичних епох. Його загальна площа становить понад 2300 гектарів.
Сам острів Хортиця є найбільшим на річці Дніпро. Його довжина понад 11 кілометрів, ширина — до 2.5 км. Разом вони утворюють єдину комплексну історико-культурну та природну пам’ятку, що охоплює період від мезоліту до сьогодення.
Заповідник занесений до державного реєстру нерухомих пам’яток України. На його території знаходиться 63 пам’ятки археології та історії, 33 з яких поставлено на державний облік. У 1993 р. заповідник отримав статус національного.
З метою збереження унікальних пам’яток геології порожистої частини Дніпра, таких як виходи докембрійських кристалічних споруд, цінну наскельну рослинність, рідкі та знайомі види рослин на ділянках цілинних степів, байрачних і плавневих лісів, у 1974 р. на території заповідника було утворено Загальногеологічний заказник загальнодержавного значення “Дніпровські пороги”.
Піклуючись про відтворення історичної пам’яті та повернення до багатовікових традицій запорозького козацтва на території Національного заповідника “Хортиця” було створено історико-культурний комплекс “Запорозька Січ”.
До складу заповідника входять острів Хортиця, прилеглі до нього острови та скелі — Байда, Дубовий, Розстебин, Три Стоги, Середня, Близнюки, урочище Вирва на правому березі Дніпра.
У жовтні 2021 року на Пагорбі Єдності було відкрито артоб’єкт “Коло Єдності”. Металеве кільце заввишки 7 метрів має спеціальне кортенове покриття, яке не піддається атмосферній корозії.
|
Запорізький дуб — унікальна природна пам’ятка, вік якої перевищує 700 років, а за думкою деяких істориків навіть 900. Він є символом багатьох красивих та навіть романтичних легенд. Можливо, під деревом видатний Тарас Шевченко читав селянам свою "Катерину", або ж у 1648 році відпочивав Богдан Хмельницький з військом перед битвою на Жовтих Водах. А може кошовий отаман Іван Сірко разом із козаками писав листа турецькому султану. І це не всі оповіді, які передаються з покоління в покоління.
Сакральним дерево вважали й меноніти, які мешкали у колонії Хортиця. Навіть дали йому особливу назву — Віковий дуб (Hundertjährige Eiche).
У 2010 році дуб став призером Всеукраїнського конкурсу "Національне дерево України", вигравши у номінації "Історичне дерево України".
"Діти" Запорізького дуба ростуть у Польщі, Естонії, Латвії, США, Канаді, Азербайджані, Японії та інших країнах світу.
Запорізький дуб це сакральна пам'ятка наших пращурів, символ життя та процвітання українського народу.
Житловий масив з’явився у 1930-х роках 20 століття завдяки будівництву Дніпрогесу. Невелика територія стала майданчиком для молодих архітекторів: у цьому районі переплелися конструктивізм, артдеко та неокласика. У Соцмісті вперше в українській архітектурі використовувався поквартальний принцип забудови.
У 1937 та 1939 роках проєкт був відзначений на Всесвітніх виставках у Парижі та Нью-Йорку.
Нині продовжується робота щодо внесення Соцміста до Попереднього списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
|
Споруда, що прославила Запоріжжя на весь світ та фактично вписала місто в західну історіографію.
Дніпровська ГЕС — потужний енергетичний вузол і справжній символ Запоріжжя. Саме гідроелектростанція дала перший струм місту 1932 року й підштовхнула розвиток промислового потенціалу міста та його становлення як індустріального осередку.
|
Головна вулиця та візитівка Запоріжжя. Прогулянка проспектом дозволить побачити чотири з семи районів міста. Довжина вулиці це понад 10 кілометрів. Починається проспект від Центрального залізничного вокзалу “Запоріжжя-1” та завершується на площі Запорізькій біля Дніпровської гідроелектростанції.
Саме на проспекті Соборному розташовано багато кав’ярень та цікавих для ознайомлення локацій.
|
Історичний ареал "Старе місто" або "Старий Олександрівськ"
Колись Запоріжжя мало назву Олександрівськ і було повітовим містом.
До наших днів збереглося багато пам’яток архітектури 19 століття, які й утворюють історичний центр міста. Сьогодні це затишний простір, який вміщує в собі історичні будівлі, парки, сквери, фонтани.
Міській забудові до 20 століття присвячений Музей архітектури Запоріжжя — перше крафтове середовище міста.
Менонітська колонія “Шенвізе”
Поселення було засноване 1797 року вихідцями з Прусії. Меноніти активно забудовували територію, через що сьогодні ми маємо багато будівель у югендштилі — німецькому варіанті модерну. Це прибутковий будинок Гюберта, садиба Сіменса, особняк Коопа та інші.
Окрім цього, заможні представники колонії створювали в місті промислові підприємства, підвищуючи індустріальну орієнтованість Олександрівська.
Менонітська колонія "Розенталь"
Історичне поселення представників західноєвропейської етноконфесійної групи у правобережному районі Запоріжжя — Верхній Хортиці. Заснована колонія в 1789 році.
Існувала як центр Хортицької волості Катеринославського повіту. Комплекс будівель, які залишилися у спадок від менонітської колонії, є унікальними витворами архітектури. Це замок Вальман, школа Медхеншуле тощо.
Заклади культури
Мережу складають 319 закладів культури та мистецтв, з них 60 комунальних закладів культури: 37 міських бібліотечних закладів, 13 мистецьких шкіл, муніципальний театр-лабораторія Vie, муніципальний театр танцю, міський центр народної творчості та культурно-освітньої роботи “Народний дім”, 5 комунальних палаців культури - “Хортицький”, “Титан”, “Заводський”, “Молодіжний”, кіноконцертний зал ім. О. Довженка.
Бібліотеки нового формату
Після впровадження бібліотечної реформи, у 2019-2021 рр. було відкрито 10 сучасних бібліотек Міської публічної бібліотечної системи з єдиним електронним квитком та онлайн системою пошуку “Є-книга”.
Сьогодні бібліотеки це сучасні хаби з крутим інтер’єром та новою літературою. У просторах проходять також розважальні, мистецькі, культурні заходи, майстер-класи, семінари, лекції.
У 2021 році відбулося урочисте відкриття чотирьох оновлених бібліотек, протягом року кількість читачів становила понад 70 тисяч осіб, було видано понад півмільйона книг.
Мистецькі школи
У Запоріжжі працюють 8 дитячих музичних шкіл, 4 дитячі школи мистецтв, дитяча художня школа. У 2021 році було відкрито оновлену мистецьку школу в Дніпровському районі.
Станом на 1 січня 2022 року в школах навчається понад 6100 дітей.
Муніципальні театри
У репертуарі муніципальних театрів (театр-лабораторія Vie та театр танцю) 48 вистав та концертних програм. За 2021 рік двома театрами проведено 83 вистави, які відвідало майже 8.5 тисяч осіб.
Клубні заклади
У комунальних палацах культури “Заводський”, “Молодіжний”, “Орбіта”, “Титан” та “Хортицький” працюють 132 клубних формування хореографічного, вокально-хорового, циркового та театрального мистецтва. З них 68 дитячих. Кількість учасників — понад 5 тисяч осіб. У 2021 році силами палаців культури проведено 1039 заходів, які відвідало 216 тисяч містян та гостей Запоріжжя.
У кіноконцертному залі ім. О. Довженка в 2021 році відбулося 2645 кіносеансів, які відвідало понад 30 тисяч глядачів.
Театри
Музейні простори Запоріжжі представлені наступними закладами:
Виставкові зали
Виставкові зали Запоріжжя представлені наступними установами:
Туристичний інформаційний центр
Перший центр подібного плану в Україні. Осередок туристичного, культурного та творчого життя Запоріжжя у середмісті.
У приміщенні проходять виставки, семінари, майстер-класи та інші різнопланові заходи. ТІЦ має три сертифікати якості SEO.
У жовтні 2020 року відкрилася друга філія Туристичного інформаційного центру — в новому терміналі Міжнародного аеропорту “Запоріжжя”.
У жовтні 2021 року відбулося урочисте відкриття третього центру. Цього разу в приміщенні залізничного вокзалу “Запоріжжя-1”.
Біля обох центрів знаходиться по одному сенсорному кіоску. Через них можна дізнатися основну інформацію про Запоріжжя: пам’ятки, заклади харчування, місця для відпочинку, цікаві маршрути для прогулянки містом, а також важливі контакти у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
Туристичні досягнення за 2019 - 2021 роки:
Музичні події
Одним із пріоритетних напрямків розвитку туристичної складової міста є подієвий туризм. У Запоріжжі провели масштабні, загальноміські фестивалі - “Zaporizhzhia Jazzy” та “Khortytsia Freedom”, які об’єднали різножанрових і талановитих музикантів та виконавців з усієї України.
“Дні гостинності у Запоріжжі-2020”
У 2020 році був проведений туристичний бізнес-форум “Дні гостинності у Запоріжжі-2020”. Протягом трьох днів на чотирьох тематичних локаціях можна було почути поради від професіоналів індустрії, дізнатися про новітні тренди, шляхи подолання кризи, аспекти взаємодії з владою та останні регуляторні зміни в законодавстві, що стосуються питань внутрішнього та зовнішнього туризму в період пандемії. Підприємці, люди з унікальним досвідом, представники влади та керівники успішних бізнесів у сфері гостинності ділилися інсайтами, натхненням та корисними думками. Трансляція події онлайн дозволила долучити ще більше зацікавлених.
Туристична навігація містом
Продовжена робота з запровадження навігації Запоріжжям: міський простір доповнили інформаційні стенди з туристичними покажчиками та географічні вказівники з напрямками руху та позначенням відстані до міських об’єктів, які треба побачити.
Триває реалізація проєкту “Розумний гід”. На історичних будівлях Запоріжжя встановлено понад 30 інтерактивних табличок із QR-кодами, шрифтом Брайля та NFC-помітками. Вони допомагають дізнатись більше про історію Запоріжжя.